УНРаді – 15 років! “Українська Національна Рада” – це формула консолідації української нації

15 років тому , 30 листопада 2002 року, в Київському Будинку вчителя на виконання Рішення Форуму Демократичних сил було створене Демократичне обєднання «Українська Національна Рада» (ДО «УНР» або УНРада)

Творці УНРади виходили з того, що найнагальніші проблеми сьогодення в Україні – це:

  • згуртування української нації;

  • потреба в утвердженні демократії;

  • необхідність зміни політичної системи (розділення влади і бізнесу, деполітизація парламенту, збезпечення відповідальності та підзвітності влади).

Сьогодні ці проблеми в Україні вирішуються хибним шляхом: створюються все нові й нові партії (їх на сьогодні вже близько 300) та громадські організації (їх уже близько 3000), які діють безсистемно, не узгоджено і вкрай малоефективно.

У країні відсутній постійний діалог(комунікація) між народом і владою, між владою і громадсько-політичною елітою, між елітою й народом, а також всередині самої еліти. Він зводиться лише до «випуску пари» на численних «телесвободах»!

Формат „Української Національної Ради” пропонує дієвий механізм для вирішення згаданої триєдиної задачі, виходячи з того, що:

  1. Консолідація нації можлива через консолідацію української громадсько-

політичної та інтелекутальної еліти.

А об’єднання еліти в межах однієї партії чи громадської організації не

можливе.!

УНР – це довгоочікувана „формула консолідації”, формат для постійної

скоординованої взаємодії всіх суб’єктів суспільно-політичного процесу.

  1. Демократія – це, насамперед, реальне народовладдя, тобто коли органи влади (якою за Конституцією є народ) підзвітні народові і є виконавцем його волі. Потрібна інституція, яка виступатиме колективним виразником інтересів народу і впливатиме на дії органів влади. Саме в якості такої інституції має бути УНР.

  1. Центром політичного життя вважається парламент, хоча це – лише

законотворчий орган, який має бути деполітизованим. Там мають працю-

вати не політики, а професіонали (юристи, економісти, фінансисти і т.п.).

Натомість, має бути формат, де можна було б приймати виважені

громадсько-політичні рішення, на основі яких створювалося б

законодавство. Таким форматом (постійною комунікаційною

«площадкою» – ідеологічно-організаційною матрицею для політиків та

громадських діячів) має стати УНР, куди входять представники не тільки

парламентських, а й позапарламентських партій.

Тим більше, що «Українська Національна Рада» – це суто український

історичний (ще з 1918 р.) формат, який є актуальним і сьогодні!

30 листопада 2017 року УНРаді виповнюється 15 років!  

Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник заповідав:

“Традицію цієї демократичної репрезентаційної форми самоорганізації треба не тільки затримати, а її треба продовжувати, максимально популяризувати і удосконалювати, а головне зробити її максимально діяльною в наш час. УНРада – це школа демократичних методів праці на державному рівні. Це шлях демократизації всіх українських середовищ.
Авторитет Української Національної Ради треба перетворювати на притягальний форум для молодших генерацій активних, політично думаючих людей. З її рамен може здійснюватися праця на якнайширшому політично-організаційному масштабі у державницькому сенсі, включаючи до провідної праці десятки молодих, здібних до політичної праці людей.
Ми наголошуємо, що всенаціональний репрезентативний орган є важливою підставою для наших теперішніх і майбутніх демократичних шляхів самоорганізації і шляхів визволення”.

За УНРадою майбутнє!