У 2022 році виповниться 20 років років від того дня – 30 листопада 2002 року – коли в Київському Будинку вчителя на виконання Рішення Форуму Демократичних сил було створене Демократичне об’єднання «Українська Національна Рада» (ДО «УНР» або УНРада)
Творці УНРади виходили з того, що найнагальніші проблеми сьогодення в Україні – це:
-
згуртування української нації;
-
потреба в утвердженні демократії;
-
необхідність зміни політичної системи на основі Конституції України (встановлення реального народовладдя, розділення влади і бізнесу, збезпечення відповідальності та підзвітності органів влади).
Сьогодні ці проблеми в Україні вирішуються хибним шляхом: створюються все нові й нові партії (їх на сьогодні вже близько 300) та громадські організації (їх уже близько 3000), які діють безсистемно, не узгоджено і вкрай малоефективно.
Конституція України не виконується, президенти так і не стають гарантами її додержання.
У державі відсутній постійний діалог(комунікація) між народом і органами влади, між органами влади і громадсько-політичним активом, між громадсько-політичним активом і народом, а також всередині самого активу. Цей “діалог” зводиться лише до «випуску пари» на численних «телесвободах»!
Формат “Української Національної Ради” пропонує дієвий механізм для вирішення згаданої триєдиної задачі, виходячи з того, що:
-
Консолідація нації можлива через консолідацію українського громадсько-політичного активу та інтелектуальної еліти.
А об’єднання еліти в межах однієї партії чи громадської організації неможливе!
УНР – це довгоочікувана “формула консолідації”, формат для постійної скоординованої взаємодії всіх суб’єктів суспільно-політичного процесу.
-
Демократія – це, насамперед, реальне народовладдя, тобто коли органи влади (якою за Конституцією є народ) підзвітні народові і є виконавцем його волі. Потрібна інституція, яка виступатиме колективним виразником інтересів народу і впливатиме на дії органів влади. Саме в якості такої інституції має бути УНР.
-
Центром політичного життя вважається парламент, хоча це – лише законотворчий орган. Там мають працювати, переважно, не політики, а професіонали (юристи, економісти, фінансисти і т.п.).
У суспільстві має бути формат, де можна було б приймати виважені стратегічні громадсько-політичні рішення, на основі яких створювалося б законодавство. Таким форматом (постійною комунікаційною «площадкою» – ідеологічно-організаційною матрицею для політиків та громадських діячів) має стати УНР, куди входять представники не тільки парламентських, а й позапарламентських партій.
Тим більше, що «Українська Національна Рада» – це суто український історичний (ще з 1918 року!) формат, який є актуальним і сьогодні!
30 листопада 2022 року відновленій УНРаді виповнюється 20 років!
Голова попередньої Української Національної Ради (яка склала свої повноваження у 1992 році) Михайло Воскобійник заповідав:
“Традицію цієї демократичної репрезентаційної форми самоорганізації треба не тільки затримати, а її треба продовжувати, максимально популяризувати і удосконалювати, а головне зробити її максимально діяльною в наш час. УНРада – це школа демократичних методів праці на державному рівні. Це шлях демократизації всіх українських середовищ.
Авторитет Української Національної Ради треба перетворювати на притягальний форум для молодших генерацій активних, політично думаючих людей. З її рамен може здійснюватися праця на якнайширшому політично-організаційному масштабі у державницькому сенсі, включаючи до провідної праці десятки молодих, здібних до політичної праці людей.
Ми наголошуємо, що всенаціональний репрезентативний орган є важливою підставою для наших теперішніх і майбутніх демократичних шляхів самоорганізації і шляхів визволення”.
За УНРадою майбутнє!