На запитання кореспондента "Волі народу" відповідає Голова Демократичного об'єднання "Українська Національна Рада" Юрій Пальчуковський
– Який зміст Ви вкладаєте в таке поняття як національна ідея?
– Національна ідея для мене – це стан душі. Людина без національної гідності – не патріот своєї держави. Це той, хто мешкає на її території, але не любить власної країни, не шанує своєї землі. Таких людей, для яких поняття батьківщини – не принципове, другорядне, називають космополітами. Раніше їх називали інтернаціоналістами…
Лише національна ідея спроможна рухати державу вперед, у майбутнє. Національна ідея – це відчуття себе нерозривною часткою єдиного народу, це не лише індивідуальна, а й спільна свобода, це воля, це незалежність.
На запитання кореспондента "Волі народу" відповідає Голова Демократичного об'єднання "Українська Національна Рада" Юрій Пальчуковський
– Який зміст Ви вкладаєте в таке поняття як національна ідея?
– Національна ідея для мене – це стан душі. Людина без національної гідності – не патріот своєї держави. Це той, хто мешкає на її території, але не любить власної країни, не шанує своєї землі. Таких людей, для яких поняття батьківщини – не принципове, другорядне, називають космополітами. Раніше їх називали інтернаціоналістами…
Лише національна ідея спроможна рухати державу вперед, у майбутнє. Національна ідея – це відчуття себе нерозривною часткою єдиного народу, це не лише індивідуальна, а й спільна свобода, це воля, це незалежність.
– Що Вам сьогодні найбільше болить?
– Революція гідності відбулася, але вона, на жаль, не виконала головної вимоги народу – не змінила систему влади. А влада, вже вкотре скориставшись довірою людей, не лише відмовилася від своїх обіцянок, а й різними шляхами та маніпуляціями почала утверджувати вчорашню систему, хіба що частково перефарбовуючи та підлаштовуючи її під майданівські гасла.
– Чому все ж таки немає реформ?
– Оскільки сама система не змінилася, то вона й не дає змоги їх здійснювати. Система – це багаторівневий владний механізм, який діє за правилами кланової олігархії і не здатний сам себе змінювати. Олігархічні клани ставлять за мету бути при владі для грабунку народу і держави. Система позбавляє народ обирати до влади гідних представників.
– Отже, ідеї Майдану розвіялися, мов дим у небі?
– Ні! Вони живуть і житимуть у душах мільйонів. Нині високопосадовці не визнають своєї провини в гальмуванні реформ, намагаються всіх переконати, що хтось чи щось їм постійно заважає. Щось – це, зокрема, Конституція України. Хочуть її змінити й змінити так, щоб насамперед знівелювати п’яту статтю, щоб позбавити народ права бути джерелом влади та носієм суверенітету, а Україну перетворити на територію з населенням, а не народом. Та горе-реформатори не усвідомлюють простої істини: будь-яка влада, яка не виконує волі народу, приречена на загибель.
– Велику роль тут покликане відіграти самоврядування…
– Не самоврядування, а народовладдя. Самоврядування – лише один із механізмів реалізації народовладдя. Розділ Конституції України про самоврядування влада використовує як спосіб отримання від народу права діяти від його імені. Але ж суверенні права народу не передаються жодній гілці влади. Ось чому треба наповнити законами п’яту статтю Конституції України й зробити так, щоб народ був не тільки об’єктом, а й суб’єктом влади. Сьогодні цього немає. Народ – суб’єкт влади лише у день голосування на виборах.
– А яка роль нації?
– Нація є, але вона не структурована і недостатньо сконсолідована. Вона лише формується, кристалізується. Утвердження української нації – справа найближчого майбутнього. Треба відійти від давньої згубної традиції: кожен хоче бути гетьманом і вести Україну своїм шляхом. Украй необхідне об’єднання всіх патріотів, потрібна та єдність, яка й утвердить націю.
– Чи це не романтичні ілюзії?
– Рушійною силою має стати прагматизм, тобто потрібно адекватно оцінювати все, відкинути амбіції, не заблукати в просторі й часі. Я переконаний, що нині ми вже маємо Україну, яка змінить розвиток цивілізації. Майдан довів усім: народ не можна обдурювати, обкрадати, принижувати. Виграв народ – виграє й держава. А Майдан… Він уже став історією. Не можна залишатися в минулому, треба йти вперед, робити українську справу. Майдан – це філософія життя українців, філософський образ демократії. Він змінив світогляд Української нації.
Народ прагне вирватися з обіймів російської імперії, нарешті перестати вважати себе чиїмись меншими братами й сестрами. Українська справа – це здобуття реальної незалежності, справжнього, а не паперового суверенітету, формування нації як основи модерного українського суспільства, де головною дійовою особою буде народ, в авангарді якого буде національна, патріотична інтелігенція. Без неї жодне суспільство не може розвиватися. Якщо немає інтелігенції, яка уособлює в собі інтелектуальну силу та духовну красу, то немає й нації, немає глибинної єдності, а є розпорошене населення.
– Для Вас єдність – це…
– Єдність – тяжкий, довгий процес, а ось консолідувати суспільство на основі координації, виробити спільний знаменник, не зачіпаючи особисту позицію кожного, можна й треба вже сьогодні. Для цього необхідні щире бажання, сила волі й здоровий глузд. Без єдності нації революції не буде кінця.
Інф.: volianarodu.org.ua