Ініціатори «Першого грудня» варганять політичну юшку, відкинувши політику, – Юрій Пальчуковський

Юрій ПАЛЬЧУКОВСЬКИЙ, Голова «Української Національної Ради», для Волі народу

Ознайомившись із прес-релізом про проведену 22 травня 2012 р. в УНІАН Прес-конференцію учасників ініціативної групи «Перше грудня» та резолюцією (з гучною назвою «Місія інтелігенції та вільних людей України»), прийнятою 5 квітня на Національному круглому столі, вважаю, що це – нісенітниця найвищого ґатунку. Просто не зрозуміло, як сивочолі люди, які живуть у достатку за рахунок народу, отримують величезну зарплатню та пенсію з бюджету, що наповнюється за кровні гроші нещасних українців, можуть влаштовувати такий «лохотрон» для народу!

Юрій ПАЛЬЧУКОВСЬКИЙ, Голова «Української Національної Ради», для Волі народу

Ознайомившись із прес-релізом про проведену 22 травня 2012 р. в УНІАН Прес-конференцію учасників ініціативної групи «Перше грудня» та резолюцією (з гучною назвою «Місія інтелігенції та вільних людей України»), прийнятою 5 квітня на Національному круглому столі, вважаю, що це – нісенітниця найвищого ґатунку. Просто не зрозуміло, як сивочолі люди, які живуть у достатку за рахунок народу, отримують величезну зарплатню та пенсію з бюджету, що наповнюється за кровні гроші нещасних українців, можуть влаштовувати такий «лохотрон» для народу! 

 

Вони самі не можуть визначитися з позиціюванням «Першого грудня»: чи це просто ініціатива, чи організація, чи це рух. Наразі це щось не зрозуміле. Це аморфне створіння, яке немає ні концепції, ні «правил гри», ні порядку денного, ні фундаментальних речей, спрямованих на розбудову України. Заява одна, а дії зовсім інші. Сьогодні, як ніколи, розкрадаються багатства України, держава грабується владою, забираються за безцінь залишки державної власності, а ініціатори «Першого грудня» про все це мовчать.
А якщо врахувати темпи, протягом яких пропонується змінити мораль (причому, не у можновладців, а в народу), то тоді вже не буде ні Української держави, ні українського народу.
 
Можливо, не випадково цю «команду» курує Іван Васюник (колишній віце-прем’єр з гуманітарних питань, поплічник Ющенка), який сьогодні намагається замилити очі українцям. Комусь хочеться показати, що інтелігенція сьогодні може формуватися за рахунок якихось ефемерних круглих столів та сумнівних ініціатив. І це в той час, коли український народ бідкається і жебракує, наче загнаний в колоніальну систему. Адже в країні не працює ні прокуратура, ні суди, ні правоохоронні органи. Бандити розгулюють на волі, а борці за свободу сидять у тюрмах.

За 20 років великі вчені з докторськими та академічними званнями, отриманими за радянської системи та із світоглядом марксистсько-ленінської філософії, не спромоглися сформувати філософію розбудови України. А тепер прикинулися. Хоча за рівнем закликів та світогляду вони залишилися там, у 90-х.

Ініціатори «Першого грудня» відкинули політику та ігнорують політичні партії, які за Конституцією виражають політичну волю громадян і є суб’єктами виборчого процесу. Вони хочуть зварганити політичну юшку з невідомими інгредієнтами, відволікаючи народ від участі в політичному житті.

Не можуть церковні діячі повноцінно сформувати світоглядні речі в народу, тому що його світогляд не обмежується християнськими цінностями. Їхнє завдання – пропагувати моральні цінності серед своєї пастви, які б спрацьовували для розуміння й закріплення віри. Як кажуть, Богу – Богове, а кесарю – кесареве. Великим прикладом для церковних діячів було б вивчення та усвідомлення світоглядних принципів церковного діяча і політика Митрополита Андрея Шептицького.

Таке враження, що ініціатори спустилися з Марсу і хочуть тут вчинити щось грандіозне, але ні для них, ні для народу не зрозуміле.
Все це нагадує Остапа Бендера з його «Нью Васюками», радше – «Нью Васюниками».
Ще раз наголошую, що ці «ігри» відбуваються за рахунок пожирання народних коштів, вони наносять шкоду державі, але вигідні владі.

23-го травня ініціатори «Першого грудня» збираються здійснити похід з апеляцією до Литвина щодо законопроекту «Про засади мовної політики» Ківалова — Колісниченка. Вам це не нагадує відому подію з минулого царської Росії, коли піп Гапон вів людей, апелюючи до доброго царя? І що в результаті зробив з ними цар?
На чолобитну зібралися наймудріші замість того, щоб вимагати відставки спікера й розпуску Верховної Ради. Це що таке, панове, як не фарс?

У жодному разі не хочу принизити роль реальної інтелігенції у формуванні світогляду громадян незалежної України. Вважаю, що критерії ідентифікації справжнього інтелігента – це не лише розум і мораль, а, насамперед, це постійна небайдужість, відданість Україні, яка спонукає його з дитинства працювати не лише на себе, а й на свою державу. А справжнім національним авторитетом є той, кого шанують; той, чиї дії знаходять розуміння й велику підтримку в народі та ведуть до прориву на шляху утвердження процвітаючої України.
На щастя, таких людей в Україні достатньо.

Юрій Пальчуковський 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*