Маніфест “Батьківщини”: гора народила мишу

15 червня на Михайлівській площі столиці відбувся об’єднавчий з’їзд ВО “Батьківщина”. Головним документом, прийнятим на з’їзді, став Маніфест, який названо ідеологічною платформою партії.
Суть цього документу прокоментував для “Волі народу” Голова “Української Національної Ради” Юрій Пальчуковський:
– Партія Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, поза всяким сумнівом,  є найвпливовішою в Україні партією, здатною змінити систему влади в державі. Зміна політичного вектору від клонування партій до їх об’єднання безумовно – процес позитивний. Чим потужніша партія, тим більшу довіру має у суспільстві і тим більші вимоги ставить до неї народ, який за Конституцією є головною дійовою особою в державі.

 

15 червня на Михайлівській площі столиці відбувся об’єднавчий з’їзд ВО “Батьківщина”. Головним документом, прийнятим на з’їзді, став Маніфест, який названо ідеологічною платформою партії.
Суть цього документу прокоментував для “Волі народу” Голова “Української Національної Ради” Юрій Пальчуковський:

– Партія Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, поза всяким сумнівом,  є найвпливовішою в Україні партією, здатною змінити систему влади в державі. Зміна політичного вектору від клонування партій до їх об’єднання безумовно – процес позитивний. Чим потужніша партія, тим більшу довіру має у суспільстві і тим більші вимоги ставить до неї народ, який за Конституцією є головною дійовою особою в державі.

Тому, я хотів би звернути увагу на невиразні і незрозумілі, на мій погляд, сторони Маніфесту “Батьківщини”. В принципі, політично слабким є увесь цей документ. Видно, лідери опозиції не надали йому належної ваги попри очікування громадськості, яка замість плану системних змін почула “невиразну декларацію невиразних намірів”, вочевидь, створену політтехнологами.

Складається враження, що прорахунки, допущені опозицією в минулому, в цьому документі не враховані, і що лідери опозиції й не ставили за мету сказати: “А що ж далі, після усунення режиму?”
 
Проаналізуємо деякі моменти Маніфесту. Дивує сама назва документа (“Європейська Україна”. Ідеологічний Маніфест партії “Батьківщина”), який далі названо “ідеологічною платформою” партії. Зазначу, що ідеологічна платформа партії викладена в її статуті та програмі. Маніфест є похідним від згаданих основоположних документів. Отже, він не може бути платформою, а лише містити якісь нові меседжі, які випливають з ідеології політичної сили, задекларованої не вчора.  

У Маніфесті “Батьківщини”, вживається термін “політична нація” і уникається термін “українська нація”, закріплений у Конституції України (ст. 11).
Хоча цей Маніфест названо ідеологічною платформою “Батьківщини”, ідеологія партії в політологічному сенсі в ньому не прописана, не конкретизована. У Маніфесті окреслена лише її широка ніша – демократична.
“Стратегічна мета партії – постійне вдосконалення справедливості в усіх її вимірах”, – говориться у документі. По-перше, тут уже фактично закладено інше позиціонування партії – ліва ідеологія. По-друге, справедливість не можна вдосконалити. Вона або є, або її нема.

Перелік цінностей партії у Маніфесті викладений у дусі “морального кодексу будівника комунізму”.

Українців у Маніфесті чомусь названо союзом громадян України. Згадується Пушкінське: “Друзья мои, прекрасен наш союз!”… Жодні союзи не властиві менталітету українців. Українці єдналися у радах, спілках, гуртах тощо.

У Маніфесті наголошується: “Єдність української політичної нації має бути головним пріоритетом”. А вже в наступному реченні говориться: “Європейська інтеграція є ключовим, стратегічним пріоритетом внутрішньої і зовнішньої політики України”. Не можна змішувати внутрішні і зовнішні політичні пріоритети, тому що вони зовсім різні за філософією.

У документі цитуються окремі статті Конституції України: про унітарність держави, про єдину державну мову… Може, варто було б просто запевнити, що партія буде стояти на захисті Конституції України.

Маніфест не дає відповіді, яким має бути принцип об’єднання української нації, хоча єдність нації – головний пріоритет “Батьківщини” (заявлений у документі).  
Народ, його роль як носія державного суверенітету, в Маніфесті, фактично, не згадується. Йому відводиться лише обмежена роль надавача повноважень органам влади без контролю за її діяльністю.
А яким же чином буде виражатися та реалізовуватися воля українського народу?

Опозиція має почути голос громадськості, щоб не повторити помилок минулого, коли з переможців опинилася в переможених.

Хочеться вірити, що опозиція в політичній боротьбі стане мудрішою і сильнішою.

 

Інф.: volianarodu.org.ua
 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*