УНР XXI століття

1997 – 1998 роки.  Відкрита дискусія в газетах „Вечірній Київ”, „Українська газета”
                            щодо шляхів консолідації українського суспільства. У її результаті                         

                            створено Оркомітет для створення „знизу” політичної партії, яка
                            б об'єднала українську націю (робоча назва „Партія української
                            єдності”).

1999 рік.  Установчий З'їзд партії. Вона отримала назву Українська партія „Єдність”.

2000 рік.  Виконуючим обов'язки Голови партії обрано одного з її засновників Юрія
               Пальчуковського. Партія звертається до національно-демократичних сил
               із закликом створити постійно діючу громадсько-політичну раду, яка була
               б локомотивом об'єднання суспільства та здійснювала б колективний
               контроль за владою.
               Таке об'єднання було створено під назвою „Українська правиця”. За
               пропозицією УП „Єдність” у статут об'єднання замість утворення керівної
               надструктури була закладена ідея скоординованої взаємодії його
               суб'єктів. (Пропозиція УП „Єдність” назвати об'єднання „Українська Націо-
               нальна Рада” була відхилена за наполяганням Голови „Українського
               Народного Руху” Юрія Костенка).

 2001 рік.  Успішний старт діяльності „Української правиці” та її стрімке згортання
               через: початок чергових виборів, амбіції лідерів, роз'єднувальні дії влади.

 2002 рік.  Проведення у вересні форуму демократичних сил за ініціативою
                В. Ющенка.  На політичній секції форуму представники УП „Єдність”
                внесли пропозицію створити постійно діючу Координаційну Раду демо-
                кратичних сил (політичних партій та громадських організацій). Пропозиція
               була підтримана головуючим політичної секції Анатолієм Гриценком, а
               потім і всіма її учасниками.
               На пленарному засіданні була прийнята резолюція форуму про створення
               згаданої структури. Її підписали понад 40 партій та громадських організацій-
               учасників форуму (першим стояв підпис В. Ющенка).    

               Проте, після форуму В. Ющенко та інші підписанти „забулися” про свою
               обіцянку.

               Щоб добра ідея не загинула, її ініціатори звернулися до В. Ющенка та
               всіх, хто підписав резолюцію форуму, із закликом провести Установчі
               збори Української Координаційної Ради.
               Відгукнулися лише 6 партій та стільки ж громадських організацій із 40
               підписантів!

               30 листопада у Київському Будиинку вчителя відбулись Установчі збори
               Демократичного об'єднання „Українська Національна Рада” (ДО „УНР”) та
               обрано її координаційний орган – Українську Координаційну Раду (УКР).
               Головою ДО „УНР” було обрано Юрія Пальчуковського.

2004 р.   Демократичне об'єднання „Українська Національна Рада” зареєстроване
              в  Міністерстві юстиції України.

              У засіданнях УКР за період 2002-2011 р.р. брали участь:

                   Юрій Пальчуковський, Віктор Шишкін, Левко Лук'яненко, Олег Соскін,

                   Володимир Пилипчук, Володимир Черняк, Віталій Карпенко, Анатолій Лопата,      

                   Петро Харченко, Дмитро Степовик, Юрій Кармазін, Станіслав Ніколаєнко, Михайло

                   Павловський, Роланд Франко, Михайло Роль, Олесь Сергієнко, Роман Черніга,

                   Юрій Буздуган, Микола Жулинський, Петро Кононенко, Андрій Шкіль, Володимир

                   Сергійчук, Богдан Червак, Любов Стасів, Мирон Бучацький, Богдан Янівський,

                  Емма Бабчук, Іван Лозовий, Ігор Лісодід, Олесь Гриб та інші.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*