Сергій Селіфонтьєв: Одним із найголовніших завдань для України є виховання нової політичної еліти

“Першим кроком  до національного ідеалу є національна ідея об’єднання нації”, – Сергій Селіфонтьєв, народний депутат України 2-го скликання
На сьогодні в Україні дуже велика проблема – проблема політичних еліт.  Їх немає взагалі.  Тому що та політична клоунада, яка сьогодні присутня на політичному ринку, не може називатися елітою.  Вона створена із того не найкращого, що було. 

“Першим кроком  до національного ідеалу є національна ідея об’єднання нації”, – Сергій Селіфонтьєв, народний депутат України 2-го скликання
На сьогодні в Україні дуже велика проблема – проблема політичних еліт.  Їх немає взагалі.  Тому що та політична клоунада, яка сьогодні присутня на політичному ринку, не може називатися елітою.  Вона створена із того не найкращого, що було. А було неусвідомлення. Псевдоеліта ніколи не вважала Україну своєю державою,  а українську мову ніколи не вважала своєю мовою і ніколи не вважала український народ своїм народом.  Тому ця політична “еліта” врешті завела в глухий кут економіку, соціальну сферу України і всю внутрішню і зовнішню політику держави. Вона сьогодні не спроможна приймати ті рішення, які дійсно будуть служити українському народові.  
Тому одним із найголовніших завдань для України на сьогоднішній день, я вважаю, є виховання нової політичної еліти. У громадсько-політичному спектрі України це, на жаль, розуміють далеко не всі. Дуже радісно, що, наприклад,  створене 15 років тому Демократичне об’єднання «Українська Національна Рада» (ДО «УНРада») вбачає в цьому один із пріоритетів і активно працює в цьому напрямку.  В УНРаді усвідомлюють,  що для цього, насамперед, потрібно об’єднати людей, які народилися в незалежній Україні, для яких ріднішої країни не існує (які не уражені вірусом «іншодержавності», викривленої «братськості» тощо), у яких є чітке розуміння, що світ жорсткий, але в ньому є правила і цінності, які повинні шанувати всі держави.  Ми повинні співпрацювати з цими державами, відстоюючи українські національні інтереси. Оце і є одним із найголовніших завдань для сучасної України.  Вірю, що робота над цим матиме успіх.
Багато дискусій сьогодні йде з приводу національної ідеї.  Загалом, національна ідея – це утвердження України як вільної , незалежної, успішної держави, в якій люди будуть відчувати себе щасливими.  Першим кроком  до цього національного ідеалу є національна ідея об’єднання нації. Саме єдність української нації дасть нам можливість прийти до омріяного ідеалу.  Якщо ми сьогодні цього не зробимо, ми втратимо державу.  Адже багато українців через недолугу політику держави виїжджають за кордон. У нашій державі не у всіх є можливість працювати і виживати.
Ми бачимо недолугі призначення на посади в уряді. Це що, кадровий голод? Ні. У нас дуже багато добрих фахівців. Вони, може, й не політики, але вони справжні фахівці у своїй справі.  Саме їх і потрібно залучати до державної роботи. Немає потреби запрошувати сюди закордонних «професіоналів», яких ми не знаємо, які не знають ні нас, ні наших соціально-економічних  умов, не знають ситуації і сьогоднішньої структури.  Ці люди, звичайно, сміливі, що пішли на такий крок, але ми не сміливі, що це зробили. Ми не довіряємо своїм українським фахівцям! Це ганьба. До речі, з них було б і простіше спитати за виконання.  А іноземці зібрали чемодани та й поїхали. Тому потрібно ставити своїх фахівців, а за потреби і вирощувати їх, знаючи, що міністрами з пелюшок не народжуються. Для цього потрібно пройти довгий шлях професійного гартування, життєвого і політичного досвіду. Тоді людина набуде здатності приймати відповідальні стратегічні рішення на користь Україні, а не діятиме для самопіару.  
Отже необхідно готувати нову політичну і економічну еліту на основі нового підходу до кадрової політики. У нас має бути дієвий прошарок національно свідомої інтелігенції.  Вона має бути не проданою, мати свої принципи, свій світогляд. Вона зможе спрямовувати суспільство, керівників держави у потрібному напрямі.  Це велика складна робота. Тут варто почати з написання правдивої історії України, а не історії чужих держав. Потрібно зробити великий крок  у інформаційному просторі.  Зокрема, не лише державні, а й приватні ЗМІ мають надати квоти для молодих політиків і громадських діячів.
Вважаю, що державний діяч (та й звичайний громадянин України) повинен володіти певним мінімумом знань з історії України, володіти державною мово. Тому варто прийняти виважений закон про громадянство.  Щоб стати громадянином країни, спершу поживи в цій країні, відчуй себе представником української нації, покажи себе, зроби щось для України. Потрібно використовувати позитивний досвід інших держав, які надають громадянство видатним вченим, меценатам тощо, які вже щось зробили для цих держав. А якщо наш громадянин їде за кордон і обливає брудом свою державу, то ми повинні мати право дати йому валізу.  Не можна нікому принижувати свою державу. Так, у нас є багато проблем, але це наші проблеми.  І ми самі повинні їх вирішити.  І ми їх вирішимо!

 

Сергій Селіфонтьєв, народний депутат України 2-го скликання

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*