ЗАЯВА Української Координаційної Ради щодо дій влади по створенню парламентсько-урядової коаліції

ЗАЯВА
Української Координаційної Ради
щодо дій влади по створенню парламентсько-урядової коаліції

Нещодавно голови провладних політичних партій, депутатських груп і фракцій оприлюднили Звернення до співвітчизників щодо створення коаліції демократичних сил України. (Цьому зверненню передувала політична угода від 25 грудня 2003 року між коаліцією згаданих депутатських фракцій і депутатських груп та коаліційним Кабінетом Міністрів України про створення парламентсько-урядової коаліції . Ще раніше між Верховною Радою і Кабміном була підписана угода від 7 грудня 2002 року про солідарну відповідальність).

ЗАЯВА
Української Координаційної Ради
щодо дій влади по створенню парламентсько-урядової коаліції

Нещодавно голови провладних політичних партій, депутатських груп і фракцій оприлюднили Звернення до співвітчизників щодо створення коаліції демократичних сил України. (Цьому зверненню передувала політична угода від 25 грудня 2003 року між коаліцією згаданих депутатських фракцій і депутатських груп та коаліційним Кабінетом Міністрів України про створення парламентсько-урядової коаліції . Ще раніше між Верховною Радою і Кабміном була підписана угода від 7 грудня 2002 року про солідарну відповідальність).
У зв'язку з цим Українська Координаційна Рада заявляє:

1. Виходячи із тексту згаданого Звернення, його можна розцінити як спробу звузити питання єдності демократичних сил до їх об'єднання в межах влади, відкинувши за межі цього об'єднання український народ (адже мова в угоді йде лише про парламентсько-урядову коаліцію). Але подібна коаліція (об'єднання) між різними гілками влади не може бути конституційною, виходячи із їх поділу, передбаченого Конституцією (ст.6). Це в черговий раз демонструє правовий нігілізм учасників даної Угоди.

2. Угоду (і Звернення) підписали лідери політичних сил, які програли вибори у Верховну Раду 2002 року і не мають довіри в українському суспільстві.

3. Підписанти, що уособлюють владу, яка нехту є демократичн ими принципами , цинічно називають себе „ демократами ” і виступають за „поглиблення демократичних перетворень” на основі „створення коаліції демократичних сил України”. Грубо попираючи Конституцію і закони України, провладні сили прагнуть чергових політичних реформ під гаслом „оздоровлення політичної та морально-психологічної атмосфери в суспільстві”, „вибудови… ефективної і відповідальної системи державної влади”.

4. Довівши Український народ до жалюгідного існування, автори Звернення продемонстрували „солідарну безвідповідальність”. Знаходячись біля керма влади і маючи всі важелі впливу на розвиток суспільства, вони намагаються знайти підтримку у середовищі демократичних сил та українського народу, а насправді – в черговий раз їх обманути.

5. Велику небезпеку становить положення угоди про „зміцнення незалежності судової гілки влади”. Це є прямим втручанням двох гілок влади у незалежну судову гілку влади, що в демократичному суспільстві неприпустимо.
Судова влада фактично вже підм'ята і майже розчавлена правлячими кланами.

6. Зрозумівши, що влада себе вже вичерпала, ті, хто її уособлює, намагаються скористатися принципами об'єднання демократичних сил, які проголосила і втілює в життя Українська Координаційна Рада ДО „УНР”. Це можна розцінювати як плагіат. Однак, головна небезпека в тому, що влада таким чином намагається дезорієнтувати українське суспільство і дискредитувати ідею консолідації.

Виходячи з цього, Українська Координаційна Рада виступає за підтримку об'єднання демократичних сил у іншій площині: за межами всіх гілок влади, на основі політичних партій та громадських організацій. Це дасть змогу Верховній Раді деполітизуватися і виконувати функії вищого законодавчого органу влади, Кабінету Міністрів – функції виконавчого органу. Крім того, з'явиться механізм для вираження політичної волі народу і впливу на дії влади.

Тому ми в черговий раз звертаємось до лідерів політичних партій, громадських організацій, української патріотичної еліти, всього УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ із закликом бути пильними до нещирих пропозицій влади, а процес консолідації, нарешті, взяти в свої руки і виконати свою історичну місію.

Годі лише закликати до єдності, вперто не бажаючи скоординувати свої дії! Хай достукається до ваших сердець полум'яний заклик Михайла Грушевського: „Відчути вагу моменту, потребу координації й організації, підпорядкування всіх своїх сил вимогам цієї хвилини – це наш обов'язок, і ухилення від нього не пробачить нам потомство”.

Давайте спільними зусиллями захистимо Конституцію України і викриємо задуми руйнівників Української державності.

Головуючий: член УКР Юрій Кармазін

Be the first to comment

Leave a Reply