ЗАЯВА Української Національної Ради щодо Державного Герба України

29.01.2020                                 м. Київ

     Народний депутат від “Слуги народу”, Перший заступник голови Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, Руслан Стефанчук, посилаючись на ст. 20 Конституції України, пообіцяв розробку “великого” Державного Герба. Демонструючи показушну законослухняність, цей «слуга народу» демонструє свою нефаховість і цілковиту необізнаність з історією питання.

Нагадуємо, що:

1. Тризуб – родовий герб київських князів. Герб Княжої Держави Володимира Великого – найпершої визнаної у світі давньоруської держави з центром у Києві. Великого Герба у Володимира Великого не було, хоча тоді була мода на імперські великі герби. 

«Не так уже й важко здогадатись, що віддати перевагу Тризубові перед середньовічним набором державних знаків київський князь Володимир Великий міг лише в тому разі, якщо за Тризубом стояло якесь глибше традиційне значення, ніж за популярними тоді конкретними зображеннями корони, орла чи лева», стверджував відомий дослідник української державної символіки Олексій Братко-Кутинський.

2. УНР взяла собі за Герб Тризуб Володимира Великого, успадкувавши його з давніх часів, що підкреслювало неперервність державотворення. УНР також відмовилась від великого герба. Герб УНР максимально відтворював Герб Княжої Держави Володимира Великого. Цю роботу бездоганно виконав видатний художник і вчений зі світовим імям Василь Кричевський. Михайло Грушевський у листопаді 1917 р. говорив: «Я підчеркую, і кілька разів робив се, що ми не являємося, як часто висловлюються, якоюсь новою і молодою республікою, ми відновляємо тільки нашу державність, якою ми жили і яка була відібрана нам проти нашої волі, без признання; з тим відібранням ми ніколи не мирилися.                                                                         

28 березня 1918 року тризуб Київського Князя Володимира, віртуозно адаптований до законів геральдики Василем Кричевським, був затверджений як Державний Герб УНР.

3. Сучасна Україна є правонаступницею Української Народної Республіки, що підтверджено Заявою Державного Центру УНР в екзилі від 22 серпня 1992 року. Тому нинішня Україна має успадкувати від УНР її державні символи: Герб, Гімн, Прапор. Згадка в Конституції України про «великий герб» з’явилася під тиском комуністичної більшості у тодішній Верховній Раді. Це на той час був вимушений компроміс. Патріотичним силам таким чином вдалося позбутися символів Радянської імперії. 

4. Герби встановлюються лише на етапі заснування держави, а потім передаються у спадок (слово «герб» у перекладі з німецької і означає «спадок»). Герби не створюються чиновниками! Якщо держава встановлює новий герб, то це означає перезаснування держави і порушення державного правонаступництва. Тим більше, що великі герби властиві імперіям, а Україна – не імперія. Навіть Російська Федерація, яка є імперією, відмовилась від великого герба, успадкувавши герб Російської імперії. 

5. Герб Тризуб – інтегральний самодостатній символ української єдності. Будь-які інші герби (та ще й різних епох!) є елементами не згуртування, а роз’єднання нації, а також свідченням примітивності і дилетанства ініціаторів нової державної символіки. Тим більше, що на гербах держав відображаються абстрактні символи, а не люди та зброя. Тому Україна має успадкувати Герб від УНР, а ще давніше – від Княжої Держави Володимира Великого, про що йдеться у Конституції України.

У статті 20 Конституції (ч. 1) чітко сказано, що державним символом України є Державний Герб України.

Тому «великий герб», про який ідеться у ч.3 статті 20 Конституції, державним сиволом не є. Не може бути двох Державних Гербів.

Отже потрібно встановити, що Державним Гербом України є Знак Княжої Держави Володимира Великого Золотий Тризуб (на овальному щиті з блакитним тлом). Цей історичний Герб і був повернутий за часів УНР, правонаступницею якої є сучасна Україна.  Остаточне повернення цього Державного Герба відображає позицію провідних українських істориків і стане демонстрацією Національної єдності і гідності, важливим кроком до відкинення залишків посткомуністичного мислення та утвердить історичне правонаступництво України від Княжої держави Володимира Великого.

Голова Української Національної Ради         Юрій Пальчуковський 

Be the first to comment

Leave a Reply